Каталог статей

Психологічний портрет ідеального першокласника.

1.Педагогічна готовність: навички читання (розуміння голосних і приголосних), лічби, письма, малювання, звукова культура мовлення (чисте мовлення), уміння розгорнуто відповідати на запитання, великий словниковий запас, загальна обізнаність (про свою сім”ю, навколишній світ).

2.Інтелектуальна готовність: розвинена уява, планомірність сприймання (спостережливість), уміння орієнтуватися у просторі й часі, розвинене наочно-образне мислення (уміння виділяти суттєве в явищах навколишнього середовища, уміння порівнювати їх, бачити їх подібність і відмінність), розвинена дрібна моторика (володіння олівцем, ручкою, ножницями, навичками малювання), добра пам”ять, розвиненна регулююча функція мови (уміння виконувати словесні інструкції), інтелектуальна активність (уміння перетворити навчальне завдання на самостійну мету діяльності), передумови абстрактно-логічного мислення (здатність розуміти символи, формулювати запитання, самостійно розміркувати, знаходити причину явищ, робити прості висновки).

3.Мотиваційна готовність: намагання засвоїти роль школяра (бажання ходити до школи), прийняття системи вимог, які ставить школа й учитель, вираженість пізнавальних інтересів (хочу все знати, пізнати й розуміти).

4.Емоційно-вольова готовність: уміння керувати своєю поведінкою, збереження працездатності протягом одного року і протягом навчального дня, емоційна стійкість (регуляція емоцій: гнів, розпач, агресія, збудження тощо), довільна регуляція уваги (її консентрація, стійкість, переключення), уміння стримувати свої імпульси (наприклад, не перебивати інших під час розмови), уміння продовжувати дію, докладаючи до цього вольові зусилля (нр, дописати вправу до кінця через нехочу).

 5. Комунікативна готовність: бажання спілкуватися з дорослими та дітьми, уміння встановлювати контакти з учителем, збереження відчуття дистанції, здатність до особистого контакту з дорослими ( на противагу ситуативному), уміння встановлювати контакт з однолітками, уміння ввійти в дитячий колектив і знайти своє місце в ньому, уміння виконувати, разом роботу, уміння підтримувати рівноправні стосунки з однолітками.

      Всі 5 аспектів визначають шкільну зрілість дитини, яка стане учнем. І саме від вас, шановні батьки, залежить як швидко дитина зрозуміє свій новий статус -–статус учня. Сприятливий психологічний клімат по відношенню до дитини з боку членів сім”ї – запорука гармонійного розвитку душі і тіла, здібностей й таланту.

Чи задавали ви самі собі питання: що можна і чого не можна робити до школи?

Зовсім не слід:

-змінювати режим дня дитини: позбавляти її денного сну, довгих прогулянок, ігор;

-оцінювати все, що робить дитина, так, як оцінюється діяльність учня;

-"проходити” з дитиною програму першого класу, насильно замінюючи гру навчанням.

Необхідно:

-прищепити дитині  інтерес до пізнання довкілля, навчити спостерігати, думати, осмислювати побачене й почуте;

-навчити її долати труднощі, планувати свої дії, цінувати час.

-учити дитину слухати і чути оточуючих, поважати чужу думку, розуміти, що власні бажання потрібно узгоджувати з бажаннями інших людей, прагнути реально оцінювати свої дії і досягнення.

-розширити свідогляд дитини, а саме:

* що знає дитина про себе, про свою родину, про своє село, місто, вулицю;

* що знає про явища природи: пори року, їх послідовність, місця кожної пори року, їх загальна  кількість і послідовність, дні тижня, частини доби, про Сонце, дощ, сніг, урожай, що таке борошно, цукор, із чого роблять хліб;

* що знає дитина про світ;

* улюбленні книжки, музика, вірші, казки, оповідання, письменники, художники, композитори;

* що знає про дорослих людей: за віком, професіями, які бувають люди вдома і на роботі, серед людей, на вулиці тощо; яких людей треба поважати, а яких боятися;

* що знає дитина про сучасну техніку й транспорт;

   Перш, ніж почати читати, дитина повинна навчитися слухати, із яких звуків складаються слова, які вона промовляє.

Меморандум дітей своїм батькам

Можливо, запропонований "Меморандум” викличе усмішку в деяких дорослих, але, без сумніву, змусить подивитися інакше на своїх дітей і, можливо, змінити своє ставлення до них.

1.Не зламайте мене. Я абсолютно точно знаю, що я не повинен мати все те, чого я прошу. Я тільки перевіряю вас.

2.Не бійтеся бути суворим і рішучим зі мною. Мені це подобається, оскільки тоді я знаю, як далеко зайшов.

3Не застосовуйте до мене силу. Це переконає мене, що силою можна вирішити все. Я швидше відгукнуся, якщо мене просто поведуть за собою.

4.Не будьте непослідовними. Це заплутує мене: я можу відмовитися навіть від того, що гарно знаю та вмію робити.

5.Не задавайте зайвих оцінок, якщо  ви не можете їх виконати. Я можу втратити довіру до вас.

6.Не акцентуйте увагу на моїх "поганих звичках”.  Це тільки надихне мене продовжувати робити те саме так.

7.Не робіть зауважень у присутності чужих людей. Я краще розумію вас, коли ви спокійно поговорите зі мною віч-на-віч.

8.Ніколи не робіть за мене те, що я можу зробити сам. Це примушує мене відчувати себе маленьким, і я продовжуватиму використовувати вашу допомогу.

9.Не намагайтеся постійно навчати мене. Ви б самі здивувалися, якби дізналися, що я знаю, що добре, а що – погано.

10.Не будьте дуже вимогливими. Якщо ви будете поводитися так, я буду змушений захищатися і не слухатиму вас.

11.Не змушуйте мене відчути, що мої помилки є моїми гріхами. Я повинен навчатися помилятися, оскільки без цього нічого в житті не буває.

12.Не вимагайте від мене пояснень моєї поганої поведінки, оскільки я справді не знаю, чому вчинив саме так.

13.Не захищайте мене від обставин, оскільки я вчуся лише на власному досвіді.

14.Не відмахуйтесь від мене, коли я щось запитую.

15.Не думайте, що вибачившись передімною, принизите власну гідність. Чесне визнання своїх помилок викличе у мене дуже теплі почуття до вас.

16.Не дозволяйте собі показати, що ваші  переживання щось більше ніж мої. Від цього я ще більше злякаюся. Виявляйте свою мужність.

17.Не забувайте, що я не можу існувати без підтримки та розуміння. Але я не повинен  нагадувати вам про це, чи не так?

           Шановні батьки, пам”ятайте: шестирічний першокласник за рівнем свого психічного розвитку  залишається дошкільником. Він зберігає особливості мислення притаманні дітям дошкільного віку, у нього переважає мимовільна пам”ять; його продуктивна увага згасає через 10-15 хвилин. Тому будьте уважні до своєї дитини, бо вона особистість, яка здатна творити і реалізувати свій талант, але,  як ви зрозуміли, лише за певних умов. Підготуйте дитину до школи і лише тоді, за допомогою вчителя з першого класу й далі, вона віддячить. успіхами в навчанні, неповторною творчістю, вмінням слухати і відгукуватися добром на добро, стриманністю на зло, приходити на допомогу тим , хто в біді.